Михайло Бажанський - письменник, журналіст, етнограф, громадський і політичний діяч, який за власним висловом прожив довге й колоритне життя.
Народився 6 лютого 1910 року у Снятині, в заможній міщанські родині. Там закінчив народну школу і навчався в українській гімназії. Згодом продовжив навчання у польській середній школі в Коломиї.
У 1921 році, у віці 11 років, став учасником «Пласту, а згодом організатором Пласту на Снятинщині. Михайло був активним громадсько – революційним діячем. Належав до Української Військової Організації, згодом входив до Організації Українських Націоналістів. За свою активну позицію, став головним обвинуваченим в політичному процесі покутських гімназійних учнів, потрапивши до польської в’язниці.
Щоб уникнути подальших переслідувань, у 1929 році звушений був емігрувати до Чехо – Словаччини, де проживав 10 років.
У 1930 році він став редактором відновленого журналу « Молоде життя», видаючи перший випуск власним коштом. Також, у тому ж році, був співорга
нізатором першого Конгресу Українських Пластунів .
У 1938-1939 роках брав активну участь у створенні державних структур Карпатської України, мав ранґ лейтенанта Карпатської Січі, був редактором офіційного державного бюлетеня в Хусті.
В кінці 1941 р., щоб оминути ґестапівського арешту, виїхав з Праги до Львова, де до 1943 р. був директором Дослідного Інституту України. У цей час письменник стає членом МистецькогоУкраїнського Руху та видає книги «Емігрант»,»Гордіїв вузол розтято», «У вирі життя» , друкуючи їх під псевдонімом Михайло Вірлиний, Пелехатий, Кудеяр.
У 1945 році – співорганізатор нової пластової організації, яка створилася у Мюнхені, а у 1946 р. курінний Шостого Куреня Українських пластунів Емігрантів «Закарпатці».
У 1949 році виїхав до Америки і оселився в Детройті. У 1950 – 1952 рр член Дієвої Головної Пластової Старшини. У 1954 році одержав американське громадянство.
Проживаючи в Америці дуже багато працював : зібрав та впорядкував матеріал про членів «Залізного Хреста» і написав вступне слово до цього видання, а також продовжував активну участь у пластовій організації, ЗА ЩО ОДЕРЖАВ НАЙВИЩЕ ПЛАСТОВЕ ВІДЗНАЧЕННЯ – Святий Юрій в Золоті.
Михайло Бажанський займався збиранням архівних маттилися у 9 кімнатах його власного будинку в Дееріалів. Побудував музей – архів і бібліотеку його імені. Збірки містройті. Але на жаль коштів на утримання такої великої бібліотеки не вистачало, тому Бажанський вирішив подарувати збірку до Гарвардських Бібліотек Україніки. Ця подія відбулася у 1974 році. Особливу увагу краєзнавець приділяв рідному краєві – Снятину, де він народився, і який він дуже любив.У 1968 році Бажанський започаткував видання регіонального журналу «Снятин», в якому описувалось життя рідного покутського краю.
У1987 році після невдалої операції хребта, Михайлу Бажанському паралізувало ноги, через це останні роки був прикутий до візка. Одначе не переставав писати на своїй старенькій машинці. Він жив одиноко, власної сімї не мав, але у нього було дуже багато друзів, з якими він постійно листувався. Все своє життя Бажанський присвятив літературній, громадській та видавничій діяльності для України та її народу. 
18 січня 1994 року перестало битися велике патріотичне серце Михайла Бажанського.
Сам Михайло Бажанський визначав себе як професійного революціонера і професійного емігранта. Для покоління в якому він сформувався, обидва ці визначення були найвищими кваліфікаціями людини.
Немало таких славетних людей народжувала наша снятинська земля. І серед них справді яскравою зорею палає сповнена невтомної праці життя і творчості нашого краянина Михайла Бажанського - подвижника, патріота, історика, краєзнавця, письменника
Снятинчани гідно оцінили творчу спадщину свого знаменитого краянини, письменника, самовідданого патріота, націонаналіста, неперевершеного краєзнавця та історика.Ще за його життя, у 1993 році, Михайла Бажанського проголошено "Почесним жителем міста Снятин, у 1996 році встановлено памятний знак, на місці якого у 2008 році урочисто вікрито бронзовий памятник. Дивлячись з постаменту на міську ратушу, Михайло Бажанський, ніби звертається до покутян - не забувати свою історію, бути єдиними у прагненні розбудовувати і прославляти рідне місто, аби, як колись, про нього знали у різних кінцях світу.
Розуміючи важливе значення творчої спадщини Михайла Бажанського у патріотично- виховному процесі підростаючого покоління, Снятинська міська рада, за ініціативи Юліана Радевича, виділила спеціальне приміщення для створення літературно - меморіального музею, який урочисто відкрили 6 лютого 2000 року, в честь 90 - річчя від дня народження письменника. На його честь у липні 1994 року вулиця Прикордонна перейменована на вулицю Бажанського. 2 лютого 2000 року за унікальну просвітницьку діяльність Михайло Бажанський став почесним членом "Просвіти" Снятинщини ( на жаль уже посмертно).
А з 1 вересня 2019 року наш ліцей також названо в честь нашого відомо краянина.
Також, у нашому ліцеї працює музей імені М. Бажанського, у якому можна дізнатися багато цікавого про життя та творчість нашого відомого земляка.
Як історик, Михайло Бажанський був феноменальним назавжди, як людина - шляхетною і великодушною, культурною і водночас бунтівничою, але попри те він був натурою сильною, творчою, прогресивною, натурою колосальної працелюбності.
Це був рідкісний оратор і організатор, чоловік сталевої волі і блискучої думки. Саме так про нього відгукувалися ті, хто стояв разом з ним на революційних і глибоко патріотичних позиціях.
Саме таким ми будемо його завжди пам’ятати, адже пам’ять про патріота Снятинщини житиме вічно!
