Наша школа була заснована у місті Снятині на передмісті Балки (нині це частина міста).
Історія школи сягає у 80-ті роки XIX століття. В той час Снятинщина належала до Австро-Угорщини.
У селах Снятинського повіту на добрих засадах почали засновувати школи при церквах – дяківки.
Згідно додатку до звіту Окружної шкільної ради в місті Снятині від 23 вересня 1884 року № 1094 у Снятині налічувалося 709 хлопців та 785 дівчат шкільного віку. Проте лише третина їх відвідувала дві школи у Снятині. У зв’язку з цим громада міста Снятина для мешканців передмістя Балки побудувала власну школу, яка складалася із двох великих класів, зручної кімнати для вчителя та підсобним приміщенням. Проте, фактично, Окружна шкільна рада міста Снятина відкрила там філію школи ще з 01 вересня 1883 року і призначила на посаду вчителя Йосифа Пфана.
У списках вчителів шкіл міста Снятина від 08 травня 1888 року зазначено, що у школі передмістя Балки було двоє вчителів: Йосиф Пфан, 1854 року народження, одружений, який навчав хлопців та Гельд Матильда, 1859 року народження, неодружена, що навчала дівчат
У 1883-1884 навчальному році тут навчалося 76 учнів, у 1884-1885 навчальному році – 139 учнів, у 1885-1886 навчальному році – 197 учнів, у 1886-1887 навчальному році – 160 учнів, а у 1887-88 навчальному році – 183 учні.
У 1907 році згідно розпорядження Крайової шкільної ради міста Львова від 01 вересня № 13942 двокласну школу, передмістя Балки було реорганізовано на чотирикласну школу мішаного типу.
Під час Першої Світової війни у приміщенні школи жив власник того будинку поляк Афтарчук, а школу називали Афтарчукова школа. «В часі першої війни він навчав і прийшов до пенсійного віку. В тому часі було там чотири кляси, п’ята кімната служила за канцелярію для учителів»
Директором в той час був Михайло Керницький, вчителькою – Ольга Гоїв, а релігії навчав отець Осип Наконечний. Але під час війни приміщення школи було частково зруйноване і навчання було перенесено до іншого будинку території передмістя Снятина.
У 1917 році Снятинське староство звернулося із листом від 21 серпня до Крайової шкільної ради у Львові, в якому зазначалося, що будинок школи на передмісті Балки та шкільне устаткування було знищене та потребувало капітального ремонту.
Навчання дітей було перенесено до трьох будівель.
У 1930 році 01 вересня діти передмістя Балки перейшли вчитися до нового збудованого приміщення, яке було п’ятикласною школою з польською та українською мовами навчання.
У списку вчителів Снятинського повіту за 1934-1935 навчальний рік у школі на передмісті Балки працювали такі вчителі: Грибовська Ольга, Косецька Людвіка, Пйотровський Микола, Вістовський Володимир, Кваснєвський Михайло
Директором школи був Петрівський Микола.
Із 1939 року, коли Червона Армія вступила на землі Галичини, розпочались зміни життя. Воно перелаштувалось на радянський лад. Згідно з прийнятою Постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 04 березня 1940 року в Станіславській області проводилися зміни з організації навчання дітей. Школи були реорганізовані відповідно до діючої в СРСР системі освіти: початкові, семирічні і середні.
Територія Балки, яка була передмістям Снятина, переорганізовується у село Кулачин. Кулачин простягається від Балок аж до кордону із Чернівеччиною, а тоді із територією Румунії.
Наша школа теж була перейменована на Кулачинську семирічну школу (або її ще називали неповна середня школа). У школі запроваджували навчання рідною мовою, замість польської мови вводилась російська.
В роки фашистської окупації школа не діяла, а розпочала свою роботу з 1944 року. Директором школи був призначений Дронюк Іван Васильович.
В той час з 1944 року по 1951 рік у школі працювали такі вчителі: директор Дронюк Іван Васильович – вчитель фізики і математики, заступник директора Черняхівська Валентина Іванівна – вчитель математики, Горук Ірина Василівна, Литвин Олександра Филонівна, Гаврильцева Надія Петрівна – вчителі початкових класів, Костинюк Костянтин Несторович – вчитель біології, хімії, географії, Присяжна Євдокія Федорівна – вчитель математики, Олійник Н.І. – вчитель англійської мови, Сергієнко Надія Андріївна – вчитель російської мови, Киричок Поліна Дмитрівна – вчитель української мови, Півень М.М. – вчитель історії, трудового навчання, Михайлович Богдана Михайлівна – вчитель біології.
З 1951 до 1973 року школу очолював Яковенко Я.К. З 1 вересня 1951 року школа вже має назву Кулачинська восьмирічна школа. Заступником директора стала Тарханова Ольга Іванівна – вчитель російської мови. До школи приходять нові вчителі: Москалик Елеонора Михайлівна – вчитель початкових класів, Гуцуляк-Матеїк Степанія Миколаївна – вчитель початкових класів, Грибовська Ганна Василівна – вчитель російської мови, Гуленчин Ганна Олександрівна – вчитель початкових класів, Липка – вчитель фізики, Ліченко Марія Яківна – вчитель математики, Гуленчин Петро Андрійович – вчитель фізики, Москалик Зіновія Дмитрівна – вчитель української мови.
У грудні 1958 року в зв’язку з прийняття Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти СРСР» відбувся обов’язковий перехід на восьмирічну освіту.
У школу приходять нові учителі, залюблені у свою професію. Серед них були: Попович Сільвестр Григорович , Попович Олеся Петрівна, Довганюк Роман Васильович.
70-ті роки ХХ століття принесли нові зміни, нові прізвища. З 1973 року директором школи був Ципцер Остап Юліанович (вчитель історії), заступником директора стала Хом'як Ярослава Іванівна (вчитель математики).
З 1976 року по 1977 рік школу очолив Богдан Іванович Онуфрейчук.
У 1977 році школу доручили очолювати Василю Дмитровичу Беці. Заступником директора школи була Хом'як Ярослава Іванівна. Василь Дмитрович був вчителем фізики.
У період 80 років ХХ століття село Кулачин, на території якого знаходилась школа, згідно рішення райкому партії був приєднаний до міста Снятина. Школа теж була перейменована у Снятинську восьмирічну школу.
01 січня 1980 року директором був призначений Поливкан Федір Федорович. Колектив школи поповнився новими вчителями. Це: Гуменюк Любов Миколаївна – вчитель групи продовженого дня, а згодом вчитель української мови та літератури, Бурляк Світлана Іванівна – старша піонервожата, згодом вчитель історії, заступник директора з навчально-виховної роботи, Михайлович Ірина Львівна – бібліотекар, згодом вчитель англійської мови, заступник директора з виховної роботи, Піхович-Маслянка Уляна Омелянівна – вчитель групи продовженого дня, згодом вчитель початкових класів, Гуцуляк-Онуфрейчук Реґіна Миколаївна – вчитель початкових класів, Ахтемійчук Володимир Теодорович – вчитель фізики, згодом заступник директора з виховної роботи, на даний час – директор школи, Ахтемійчук Уляна Ярославівна – вчитель математики, Стратейчук Романа Василівна – вчитель англійської мови.
Заступником директора школи була Хом'як Ярослава Іванівна, яка більше 50 років віддала вчительській праці.
З 1985 року до 1996 року заступником директора школи була Чепига Валентина Семенівна. Дітей у школі було більше – 300. Приміщень було замало. Директор школи Поливкан Федір Федорович, звертаючись до органів влади, домігся рішення про добудову нового корпусу школи. У 1986 році розпочалась добудова нового триповерхового корпусу. Допомагали будувати школу велике підприємство на території Снятина птахофабрика «Снятинська», (в народі її називали Снятинським БАМом), яку очолював Д.Мохорук. І через три роки учні і вчителі на 01 вересня 1989 року отримали чудовий подарунок – новий, світлий, просторий корпус школи.
Її перейменували на Снятинську середню школу № 2 і у 1990 році середня школа № 2 випустила у світ своїх перших випускників.
З 1993 року по 2000 рік школу очолював Коваль Василь Григорович, вчитель української мови та літератури. Школа поповнилася новими учнями та вчителями. Учнів у школі було – 428, вчителів – 27. Стали вчителями школи: Грекул Ліліана Михайлівна – вчитель української мови та літератури, Дмитрієва Тетяна Романівна – вихователь, згодом вчитель біології та хімії, Шаюк Олена Василівна – вчитель початкових класів, Одинська Галина Василівна – вчитель початкових класів, Кручко Віра Степанівна – вчитель біології, Гелешко Наталія Феодосіївна – вчитель математики, Горук Оксана Володимирівна – вчитель хімії, Стрижаковська О.С. – вчитель зарубіжної літератури, Кравчук Л.В. – педагог-організатор, Куравський Ігор Степанович – вчитель географії та ДПЮ, Захаркевич Л.Л. – вчитель музики.
Нове століття ввійшло в історію нашої школи новими здобутками, перемогами, цікавими справами.
Школу очолив Ахтемійчук Володимир Теодорович, вчитель фізики. Заступником директора з навчально-виховної роботи з 2000 року до 2008 року була Куравська Надія Петрівна, а з 2009 року – Бурляк Світлана Іванівна, заступником директора з виховної роботи – Михайлович Ірина Львівна. На даний час школа має свої традиції, свої досягнення. Школа гордиться своїми випускниками, адже школа славиться не числом, а славою своїх учнів. Нині у школі навчаються 257 учнів, працюють 36 вчителів. Серед них і нові прізвища вчителів, які продовжують сіяти розумне, добре, вічне. Це: Таратова Анна Іванівна, Уляшкевич Тетяна Ярославівна – вчителів початкових класів, Романюк Віра Ігорівна – вчитель німецької мови, Куравський Олег Ярославович, Сащук Уляна Романівна – вчителі історії, Ганчарик Мар'яна Ігорівна – педагог-організатор, Москалик Любов Євгенівна – вчитель математики, Бордун Людмила Романівна, Чепига Роман Миколайович – вчителі фізкультури, Камад Ганна Михайлівна – вчитель образотворчого мистецтва, Фодчук Галина Ярославівна – вчитель музики, Синяк Ніна Миколаївна – вчитель української мови, Рудковська Оксана Володимирівна – вчитель світової літератури.
Ось така вона – наша школа. Із своїми учнями та вчителями, успіхами та проблемами.
